Сьогодні Україна потребує значної кількості висококваліфікованих спеціалістів в інноваційній сфері, які стануть запорукою успішного економічного розвитку та конкурентоспроможності нашої держави в найближчому майбутньому. Конкуренція на ринку праці вимагає посилення підготовки учнівської молоді з предметів природничо-математичного циклу і технічної творчості. Разом з тим, в Україні найбільший дефіцит спостерігається за такими професіями як інженери-технологи та конструктори.
З метою підготовки до формування в закладах освіти нового освітнього простору, зокрема впровадження в освітній процес інноваційних міжнародних навчальних програм на основі конструкторів LEGO, ознайомлення з інноваційними освітніми STEM-технологіями, популяризації інженерно-технічних професій серед школярів, залучення їх до вивчення технічних наук і інформаційних технологій, підвищення фахової майстерності педагогічних працівників, розвитку мережі технічних гуртків 15 листопада на базі Чернівецького обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді проведено обласний семінар-практикум керівників методичних об’єднань вчителів трудового навчання та вчителів початкових класів з проблеми «Взаємодія закладів загальної середньої і позашкільної освіти як умова підвищення ефективності організації навчального процесу в гуртках технічного спрямування».
В семінарі-практикумі взяли участь 47 вчителів трудового навчання та вчителів початкових класів Чернівецької області.
Учасники обговорили актуальні питання впровадження в освітній процес сучасних інноваційних технологій, перехід до компетентнісної моделі STEM–навчання, застосування нових методичних підходів, проблему активізації науково-технічної творчості, розширення мережі гуртків науково-технічного напряму в Чернівецькій області, залучення педагогів до творчої діяльності та дослідно-експериментальної роботи.
Про стан та перспективи розвитку науково-технічної творчості в Чернівецькій області та систему роботи Чернівецького обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді розповів його директор Петро Плешко.
На доцільності і перспективності розвитку STEM-навчання в закладах загальної середньої та позашкільної освіти акцентувала увагу Інна Дутчак, старший науковий співробітник Чернівецької філії Державної наукової установи «Інститут модернізації змістуосвіти», кандидат історичних наук.Зокрема, Інна Григорівна зазначила, що високий рівень освіти, особливо зі STEM-спеціальностей, є визначальним для розбудови наукового та інноваційного потенціалу держави. Краще коли STEM-освіта – це напрями, впроваджені у весь навчальний процес закладу, майбутнє – саме за інтеграцією предметів. І будь-яке навчання краще починати одразу з практики, щоб, образно кажучи, велосипед діти щоразу винаходили самі. Педагогічні працівники закладів загальної середньої та позашкільної освіти здійснюють освітню діяльність відповідно до чинних навчальних програм, проте програма не обмежує творчу ініціативу педагогів, передбачаючи гнучкість у відборі та розподілі навчального матеріалу, а також у застосуванні методів і засобів навчання.
Власний досвід педагогічної діяльності з використанням елементів наскрізного навчання та міжпредметних зав’язків при залученні до занять технічною творчістю дітей молодшого шкільного віку презентувала учасникам Ольга Косило, керівник гуртків Чернівецького центру юних техніків ім. Л. Каденюка, керівник гуртка-методист.
Досвід запровадження інноваційних ігрових технологій навчання, інтерактивних методів групового навчання, поглиблення науково-технічної підготовки, залучення учнів початкових класів до практичної та проектної діяльності з елементами STEM – освіти представив Олександр Грищенко, методист, керівник гуртків Чернівецького обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді. Музей цікавої науки, створений Олександром Степановичем разом із його вихованцями знають навіть за межами Чернівецької області. Навчання в гуртку «Юний конструктор» є яскравим прикладом того, що конструювання можна використовувати не тільки для загального розвитку, а й у математиці, фізиці, вивченні світу, розвиткові мови.
Запровадження в закладі STEM-навчання передбачає наявність високотехнологічних засобів навчання та обладнання, пов’язаних з технічним моделюванням, електротехнікою, ІТ-технологіями, науковими дослідженнями в області енергозбережувальних технологій, робототехніки, радіотехніки й електроніки, аерокосмічної техніки …
Під час практичної частини семінару-практикуму учасники мали можливість ознайомитись саме з таким сучасним обладнанням: власноруч спробувати спроектувати та виготовити об’ємну модель на 3D принтері, сконструювати свого першого робота на основі навчального комплекту LEGO WeDo, покерувати квадрокоптером.
Варто зазначити, що для отримання конструкторських та інженерних навичок, набуття техніко-технологічних знань та умінь корисними є заняття такими класичними видами дитячої спортивно – технічної творчості як авто-, авіа-, ракето-, судномоделювання. Керівники гуртків Віктор Токарюк та Леонід Ковальчук запропонували вчителям власноруч змайструвати найпростіші моделі трасового автомобіля, літака та вітрильника. Виготовлення найпростіших моделей з простих і доступних матеріалів рекомендовано використовувати під час практичної діяльності учнів на уроках трудового навчання, в початковій школі, під час занять у групах продовженого дня.
На завершення семінару-практикуму відбувся круглий стіл, на якому учасники обговорили проблемні питання щодо впровадження STEM-навчання в закладах освіти, організації роботи технічних гуртків, обмінялись досвідом роботи, підвели підсумки роботи семінару-практикуму та прийняли відповідні рекомендації.
